натруї́ти – дієслово доконаного виду | ||
Інфінітив | натруї́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | натруї́мо, натруї́м | |
2 особа | натруї́ | натруї́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | натрую́ | натру́їмо, натру́їм |
2 особа | натру́їш | натру́їте |
3 особа | натру́їть | натру́ять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | натруї́в | натруї́ли |
жін.р. | натруї́ла | |
сер.р. | натруї́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
натру́єний | ||
Безособова форма | ||
натру́єно | ||
Дієприслівник | ||
натруї́вши |