нацме́н – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | нацме́н | нацме́ни |
родовий | нацме́на | нацме́нів |
давальний | нацме́нові, нацме́ну | нацме́нам |
знахідний | нацме́на | нацме́нів |
орудний | нацме́ном | нацме́нами |
місцевий | на/у нацме́нові, нацме́ні | на/у нацме́нах |
кличний | нацме́не | нацме́ни |
[розм.] |