| нацукрува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | нацукрува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | нацукру́ймо | |
| 2 особа | нацукру́й | нацукру́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | нацукру́ю | нацукру́ємо, нацукру́єм |
| 2 особа | нацукру́єш | нацукру́єте |
| 3 особа | нацукру́є | нацукру́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | нацукрува́в | нацукрува́ли |
| жін.р. | нацукрува́ла | |
| сер.р. | нацукрува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| нацукро́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| нацукро́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| нацукрува́вши | ||