| начи́туватися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | начи́туватися, начи́туватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | начи́туймося, начи́туймось | |
| 2 особа | начи́туйся, начи́туйсь | начи́туйтеся, начи́туйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | начи́туватимуся, начи́туватимусь | начи́туватимемося, начи́туватимемось, начи́туватимемся |
| 2 особа | начи́туватимешся | начи́туватиметеся, начи́туватиметесь |
| 3 особа | начи́туватиметься | начи́туватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | начи́туюся, начи́туюсь | начи́туємося, начи́туємось, начи́туємся |
| 2 особа | начи́туєшся | начи́туєтеся, начи́туєтесь |
| 3 особа | начи́тується | начи́туються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| начи́туючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | начи́тувався, начи́тувавсь | начи́тувалися, начи́тувались |
| жін. р. | начи́тувалася, начи́тувалась | |
| сер. р. | начи́тувалося, начи́тувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| начи́тувавшись | ||