начо́тчик – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | начо́тчик | начо́тчики |
родовий | начо́тчика | начо́тчиків |
давальний | начо́тчикові, начо́тчику | начо́тчикам |
знахідний | начо́тчика | начо́тчиків |
орудний | начо́тчиком | начо́тчиками |
місцевий | на/у начо́тчикові, начо́тчику | на/у начо́тчиках |
кличний | начо́тчику | начо́тчики |