| нашу́кувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | нашу́кувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | нашу́куймо | |
| 2 особа | нашу́куй | нашу́куйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | нашу́куватиму | нашу́куватимемо, нашу́куватимем |
| 2 особа | нашу́куватимеш | нашу́куватимете |
| 3 особа | нашу́куватиме | нашу́куватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | нашу́кую | нашу́куємо, нашу́куєм |
| 2 особа | нашу́куєш | нашу́куєте |
| 3 особа | нашу́кує | нашу́кують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| нашу́куючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | нашу́кував | нашу́кували |
| жін. р. | нашу́кувала | |
| сер. р. | нашу́кувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| нашу́кувавши | ||