нащади́тися – дієслово доконаного виду | ||
Інфінітив | нащади́тися, нащади́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
3 особа | нащади́ться | нащадя́ться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | нащади́вся, нащади́всь | нащади́лися, нащади́лись |
жін.р. | нащади́лася, нащади́лась | |
сер.р. | нащади́лося, нащади́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
нащади́вшись |