неакура́тний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | неакура́тний | неакура́тна | неакура́тне | неакура́тні |
родовий | неакура́тного | неакура́тної | неакура́тного | неакура́тних |
давальний | неакура́тному | неакура́тній | неакура́тному | неакура́тним |
знахідний | неакура́тний, неакура́тного | неакура́тну | неакура́тне | неакура́тні, неакура́тних |
орудний | неакура́тним | неакура́тною | неакура́тним | неакура́тними |
місцевий | на/у неакура́тному, неакура́тнім | на/у неакура́тній | на/у неакура́тному, неакура́тнім | на/у неакура́тних |