| неармо́ваний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | неармо́ваний | неармо́вана | неармо́ване | неармо́вані |
| родовий | неармо́ваного | неармо́ваної | неармо́ваного | неармо́ваних |
| давальний | неармо́ваному | неармо́ваній | неармо́ваному | неармо́ваним |
| знахідний | неармо́ваний | неармо́вану | неармо́ване | неармо́вані |
| орудний | неармо́ваним | неармо́ваною | неармо́ваним | неармо́ваними |
| місцевий | на/у неармо́ваному, неармо́ванім | на/у неармо́ваній | на/у неармо́ваному, неармо́ванім | на/у неармо́ваних |