небезрезульта́тний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | небезрезульта́тний | небезрезульта́тна | небезрезульта́тне | небезрезульта́тні |
родовий | небезрезульта́тного | небезрезульта́тної | небезрезульта́тного | небезрезульта́тних |
давальний | небезрезульта́тному | небезрезульта́тній | небезрезульта́тному | небезрезульта́тним |
знахідний | небезрезульта́тний | небезрезульта́тну | небезрезульта́тне | небезрезульта́тні |
орудний | небезрезульта́тним | небезрезульта́тною | небезрезульта́тним | небезрезульта́тними |
місцевий | на/у небезрезульта́тному, небезрезульта́тнім | на/у небезрезульта́тній | на/у небезрезульта́тному, небезрезульта́тнім | на/у небезрезульта́тних |