небезсупере́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | небезсупере́чний | небезсупере́чна | небезсупере́чне | небезсупере́чні |
родовий | небезсупере́чного | небезсупере́чної | небезсупере́чного | небезсупере́чних |
давальний | небезсупере́чному | небезсупере́чній | небезсупере́чному | небезсупере́чним |
знахідний | небезсупере́чний | небезсупере́чну | небезсупере́чне | небезсупере́чні |
орудний | небезсупере́чним | небезсупере́чною | небезсупере́чним | небезсупере́чними |
місцевий | на/у небезсупере́чному, небезсупере́чнім | на/у небезсупере́чній | на/у небезсупере́чному, небезсупере́чнім | на/у небезсупере́чних |