неблагонамі́рений – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | неблагонамі́рений | неблагонамі́рена | неблагонамі́рене | неблагонамі́рені |
родовий | неблагонамі́реного | неблагонамі́реної | неблагонамі́реного | неблагонамі́рених |
давальний | неблагонамі́реному | неблагонамі́реній | неблагонамі́реному | неблагонамі́реним |
знахідний | неблагонамі́рений, неблагонамі́реного | неблагонамі́рену | неблагонамі́рене | неблагонамі́рені, неблагонамі́рених |
орудний | неблагонамі́реним | неблагонамі́реною | неблагонамі́реним | неблагонамі́реними |
місцевий | на/у неблагонамі́реному, неблагонамі́ренім | на/у неблагонамі́реній | на/у неблагонамі́реному, неблагонамі́ренім | на/у неблагонамі́рених |
[рідко] |