| невимо́вний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | невимо́вний | невимо́вна | невимо́вне | невимо́вні |
| родовий | невимо́вного | невимо́вної | невимо́вного | невимо́вних |
| давальний | невимо́вному | невимо́вній | невимо́вному | невимо́вним |
| знахідний | невимо́вний | невимо́вну | невимо́вне | невимо́вні |
| орудний | невимо́вним | невимо́вною | невимо́вним | невимо́вними |
| місцевий | на/у невимо́вному, невимо́внім | на/у невимо́вній | на/у невимо́вному, невимо́внім | на/у невимо́вних |