невло́вний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | невло́вний | невло́вна | невло́вне | невло́вні |
родовий | невло́вного | невло́вної | невло́вного | невло́вних |
давальний | невло́вному | невло́вній | невло́вному | невло́вним |
знахідний | невло́вний, невло́вного | невло́вну | невло́вне | невло́вні, невло́вних |
орудний | невло́вним | невло́вною | невло́вним | невло́вними |
місцевий | на/у невло́вному, невло́внім | на/у невло́вній | на/у невло́вному, невло́внім | на/у невло́вних |