неві́льницький – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | неві́льницький | неві́льницька | неві́льницьке | неві́льницькі |
родовий | неві́льницького | неві́льницької | неві́льницького | неві́льницьких |
давальний | неві́льницькому | неві́льницькій | неві́льницькому | неві́льницьким |
знахідний | неві́льницький, неві́льницького | неві́льницьку | неві́льницьке | неві́льницькі, неві́льницьких |
орудний | неві́льницьким | неві́льницькою | неві́льницьким | неві́льницькими |
місцевий | на/у неві́льницькому, неві́льницькім | на/у неві́льницькій | на/у неві́льницькому, неві́льницькім | на/у неві́льницьких |