неговірки́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | неговірки́й | неговірка́ | неговірке́ | неговіркі́ |
родовий | неговірко́го | неговірко́ї | неговірко́го | неговірки́х |
давальний | неговірко́му | неговіркі́й | неговірко́му | неговірки́м |
знахідний | неговірки́й, неговірко́го | неговірку́ | неговірке́ | неговіркі́, неговірки́х |
орудний | неговірки́м | неговірко́ю | неговірки́м | неговірки́ми |
місцевий | на/у неговірко́му, неговіркі́м | на/у неговіркі́й | на/у неговірко́му, неговіркі́м | на/у неговірки́х |