Улас Самчук – Волинь
Василь корови пасе i вже “на цiлий день”, бо днi, як не кажiть, укоротшали, а паша на тих Валах не дуже то вилягає. Шурнув по ньому разiв пару твердою щiткою, якою Василь глянцував не раз також свої “халяви-бутилки”, й урочисто вiдiйшов до церкви. Що вижене, то вже вижене… Саме увiйшов Василь.