нездвижни́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | нездвижни́й | нездвижна́ | нездвижне́ | нездвижні́ |
родовий | нездвижно́го | нездвижно́ї | нездвижно́го | нездвижни́х |
давальний | нездвижно́му | нездвижні́й | нездвижно́му | нездвижни́м |
знахідний | нездвижни́й, нездвижно́го | нездвижну́ | нездвижне́ | нездвижні́, нездвижни́х |
орудний | нездвижни́м | нездвижно́ю | нездвижни́м | нездвижни́ми |
місцевий | на/у нездвижно́му, нездвижні́м | на/у нездвижні́й | на/у нездвижно́му, нездвижні́м | на/у нездвижни́х |