незимостійки́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | незимостійки́й | незимостійка́ | незимостійке́ | незимостійкі́ |
родовий | незимостійко́го | незимостійко́ї | незимостійко́го | незимостійки́х |
давальний | незимостійко́му | незимостійкі́й | незимостійко́му | незимостійки́м |
знахідний | незимостійки́й, незимостійко́го | незимостійку́ | незимостійке́ | незимостійкі́, незимостійки́х |
орудний | незимостійки́м | незимостійко́ю | незимостійки́м | незимостійки́ми |
місцевий | на/у незимостійко́му, незимостійкі́м | на/у незимостійкі́й | на/у незимостійко́му, незимостійкі́м | на/у незимостійки́х |