незли́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | незли́й | незла́ | незле́ | незлі́ |
родовий | незло́го | незло́ї | незло́го | незли́х |
давальний | незло́му | незлі́й | незло́му | незли́м |
знахідний | незли́й, незло́го | незлу́ | незле́ | незлі́, незли́х |
орудний | незли́м | незло́ю | незли́м | незли́ми |
місцевий | на/у незло́му, незлі́м | на/у незлі́й | на/у незло́му, незлі́м | на/у незли́х |