незмигни́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | незмигни́й | незмигна́ | незмигне́ | незмигні́ |
родовий | незмигно́го | незмигно́ї | незмигно́го | незмигни́х |
давальний | незмигно́му | незмигні́й | незмигно́му | незмигни́м |
знахідний | незмигни́й, незмигно́го | незмигну́ | незмигне́ | незмигні́, незмигни́х |
орудний | незмигни́м | незмигно́ю | незмигни́м | незмигни́ми |
місцевий | на/у незмигно́му, незмигні́м | на/у незмигні́й | на/у незмигно́му, незмигні́м | на/у незмигни́х |