| незруши́мий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | незруши́мий | незруши́ма | незруши́ме | незруши́мі |
| родовий | незруши́мого | незруши́мої | незруши́мого | незруши́мих |
| давальний | незруши́мому | незруши́мій | незруши́мому | незруши́мим |
| знахідний | незруши́мий, незруши́мого | незруши́му | незруши́ме | незруши́мі, незруши́мих |
| орудний | незруши́мим | незруши́мою | незруши́мим | незруши́мими |
| місцевий | на/у незруши́мому, незруши́мім | на/у незруши́мій | на/у незруши́мому, незруши́мім | на/у незруши́мих |