некомуніка́бельний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | некомуніка́бельний | некомуніка́бельна | некомуніка́бельне | некомуніка́бельні |
родовий | некомуніка́бельного | некомуніка́бельної | некомуніка́бельного | некомуніка́бельних |
давальний | некомуніка́бельному | некомуніка́бельній | некомуніка́бельному | некомуніка́бельним |
знахідний | некомуніка́бельний, некомуніка́бельного | некомуніка́бельну | некомуніка́бельне | некомуніка́бельні, некомуніка́бельних |
орудний | некомуніка́бельним | некомуніка́бельною | некомуніка́бельним | некомуніка́бельними |
місцевий | на/у некомуніка́бельному, некомуніка́бельнім | на/у некомуніка́бельній | на/у некомуніка́бельному, некомуніка́бельнім | на/у некомуніка́бельних |