немаси́вний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | немаси́вний | немаси́вна | немаси́вне | немаси́вні |
родовий | немаси́вного | немаси́вної | немаси́вного | немаси́вних |
давальний | немаси́вному | немаси́вній | немаси́вному | немаси́вним |
знахідний | немаси́вний, немаси́вного | немаси́вну | немаси́вне | немаси́вні, немаси́вних |
орудний | немаси́вним | немаси́вною | немаси́вним | немаси́вними |
місцевий | на/у немаси́вному, немаси́внім | на/у немаси́вній | на/у немаси́вному, немаси́внім | на/у немаси́вних |