нена́вчений – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | нена́вчений | нена́вчена | нена́вчене | нена́вчені |
родовий | нена́вченого | нена́вченої | нена́вченого | нена́вчених |
давальний | нена́вченому | нена́вченій | нена́вченому | нена́вченим |
знахідний | нена́вчений, нена́вченого | нена́вчену | нена́вчене | нена́вчені, нена́вчених |
орудний | нена́вченим | нена́вченою | нена́вченим | нена́вченими |
місцевий | на/у нена́вченому, нена́вченім | на/у нена́вченій | на/у нена́вченому, нена́вченім | на/у нена́вчених |