ненаси́чений – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | ненаси́чений | ненаси́чена | ненаси́чене | ненаси́чені |
родовий | ненаси́ченого | ненаси́ченої | ненаси́ченого | ненаси́чених |
давальний | ненаси́ченому | ненаси́ченій | ненаси́ченому | ненаси́ченим |
знахідний | ненаси́чений, ненаси́ченого | ненаси́чену | ненаси́чене | ненаси́чені, ненаси́чених |
орудний | ненаси́ченим | ненаси́ченою | ненаси́ченим | ненаси́ченими |
місцевий | на/у ненаси́ченому, ненаси́ченім | на/у ненаси́ченій | на/у ненаси́ченому, ненаси́ченім | на/у ненаси́чених |