| ненаста́нний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ненаста́нний | ненаста́нна | ненаста́нне | ненаста́нні |
| родовий | ненаста́нного | ненаста́нної | ненаста́нного | ненаста́нних |
| давальний | ненаста́нному | ненаста́нній | ненаста́нному | ненаста́нним |
| знахідний | ненаста́нний | ненаста́нну | ненаста́нне | ненаста́нні |
| орудний | ненаста́нним | ненаста́нною | ненаста́нним | ненаста́нними |
| місцевий | на/у ненаста́нному, ненаста́ннім | на/у ненаста́нній | на/у ненаста́нному, ненаста́ннім | на/у ненаста́нних |