ненаї́джений – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | ненаї́джений | ненаї́джена | ненаї́джене | ненаї́джені |
родовий | ненаї́дженого | ненаї́дженої | ненаї́дженого | ненаї́джених |
давальний | ненаї́дженому | ненаї́дженій | ненаї́дженому | ненаї́дженим |
знахідний | ненаї́джений, ненаї́дженого | ненаї́джену | ненаї́джене | ненаї́джені, ненаї́джених |
орудний | ненаї́дженим | ненаї́дженою | ненаї́дженим | ненаї́дженими |
місцевий | на/у ненаї́дженому, ненаї́дженім | на/у ненаї́дженій | на/у ненаї́дженому, ненаї́дженім | на/у ненаї́джених |