| необгоро́джений – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | необгоро́джений | необгоро́джена | необгоро́джене | необгоро́джені |
| родовий | необгоро́дженого | необгоро́дженої | необгоро́дженого | необгоро́джених |
| давальний | необгоро́дженому | необгоро́дженій | необгоро́дженому | необгоро́дженим |
| знахідний | необгоро́джений | необгоро́джену | необгоро́джене | необгоро́джені |
| орудний | необгоро́дженим | необгоро́дженою | необгоро́дженим | необгоро́дженими |
| місцевий | на/у необгоро́дженому, необгоро́дженім | на/у необгоро́дженій | на/у необгоро́дженому, необгоро́дженім | на/у необгоро́джених |