необі́знаний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | необі́знаний | необі́знана | необі́знане | необі́знані |
родовий | необі́знаного | необі́знаної | необі́знаного | необі́знаних |
давальний | необі́знаному | необі́знаній | необі́знаному | необі́знаним |
знахідний | необі́знаний, необі́знаного | необі́знану | необі́знане | необі́знані, необі́знаних |
орудний | необі́знаним | необі́знаною | необі́знаним | необі́знаними |
місцевий | на/у необі́знаному, необі́знанім | на/у необі́знаній | на/у необі́знаному, необі́знанім | на/у необі́знаних |