неофі́тний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | неофі́тний | неофі́тна | неофі́тне | неофі́тні |
родовий | неофі́тного | неофі́тної | неофі́тного | неофі́тних |
давальний | неофі́тному | неофі́тній | неофі́тному | неофі́тним |
знахідний | неофі́тний, неофі́тного | неофі́тну | неофі́тне | неофі́тні, неофі́тних |
орудний | неофі́тним | неофі́тною | неофі́тним | неофі́тними |
місцевий | на/у неофі́тному, неофі́тнім | на/у неофі́тній | на/у неофі́тному, неофі́тнім | на/у неофі́тних |