неповнова́гий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | неповнова́гий | неповнова́га | неповнова́ге | неповнова́гі |
родовий | неповнова́гого | неповнова́гої | неповнова́гого | неповнова́гих |
давальний | неповнова́гому | неповнова́гій | неповнова́гому | неповнова́гим |
знахідний | неповнова́гий | неповнова́гу | неповнова́ге | неповнова́гі |
орудний | неповнова́гим | неповнова́гою | неповнова́гим | неповнова́гими |
місцевий | на/у неповнова́гому, неповнова́гім | на/у неповнова́гій | на/у неповнова́гому, неповнова́гім | на/у неповнова́гих |