неполіро́ваний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | неполіро́ваний | неполіро́вана | неполіро́ване | неполіро́вані |
родовий | неполіро́ваного | неполіро́ваної | неполіро́ваного | неполіро́ваних |
давальний | неполіро́ваному | неполіро́ваній | неполіро́ваному | неполіро́ваним |
знахідний | неполіро́ваний | неполіро́вану | неполіро́ване | неполіро́вані |
орудний | неполіро́ваним | неполіро́ваною | неполіро́ваним | неполіро́ваними |
місцевий | на/у неполіро́ваному, неполіро́ванім | на/у неполіро́ваній | на/у неполіро́ваному, неполіро́ванім | на/у неполіро́ваних |