непоро́шний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | непоро́шний | непоро́шна | непоро́шне | непоро́шні |
родовий | непоро́шного | непоро́шної | непоро́шного | непоро́шних |
давальний | непоро́шному | непоро́шній | непоро́шному | непоро́шним |
знахідний | непоро́шний | непоро́шну | непоро́шне | непоро́шні |
орудний | непоро́шним | непоро́шною | непоро́шним | непоро́шними |
місцевий | на/у непоро́шному, непоро́шнім | на/у непоро́шній | на/у непоро́шному, непоро́шнім | на/у непоро́шних |