непохо́ваний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | непохо́ваний | непохо́вана | непохо́ване | непохо́вані |
родовий | непохо́ваного | непохо́ваної | непохо́ваного | непохо́ваних |
давальний | непохо́ваному | непохо́ваній | непохо́ваному | непохо́ваним |
знахідний | непохо́ваний, непохо́ваного | непохо́вану | непохо́ване | непохо́вані, непохо́ваних |
орудний | непохо́ваним | непохо́ваною | непохо́ваним | непохо́ваними |
місцевий | на/у непохо́ваному, непохо́ванім | на/у непохо́ваній | на/у непохо́ваному, непохо́ванім | на/у непохо́ваних |