неїжджа́лий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | неїжджа́лий | неїжджа́ла | неїжджа́ле | неїжджа́лі |
родовий | неїжджа́лого | неїжджа́лої | неїжджа́лого | неїжджа́лих |
давальний | неїжджа́лому | неїжджа́лій | неїжджа́лому | неїжджа́лим |
знахідний | неїжджа́лий, неїжджа́лого | неїжджа́лу | неїжджа́ле | неїжджа́лі, неїжджа́лих |
орудний | неїжджа́лим | неїжджа́лою | неїжджа́лим | неїжджа́лими |
місцевий | на/у неїжджа́лому, неїжджа́лім | на/у неїжджа́лій | на/у неїжджа́лому, неїжджа́лім | на/у неїжджа́лих |