| | | | |
| обезжи́рюваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | обезжи́рюваний | обезжи́рювана | обезжи́рюване | обезжи́рювані |
| родовий | обезжи́рюваного | обезжи́рюваної | обезжи́рюваного | обезжи́рюваних |
| давальний | обезжи́рюваному | обезжи́рюваній | обезжи́рюваному | обезжи́рюваним |
| знахідний | обезжи́рюваний, обезжи́рюваного | обезжи́рювану | обезжи́рюване | обезжи́рювані, обезжи́рюваних |
| орудний | обезжи́рюваним | обезжи́рюваною | обезжи́рюваним | обезжи́рюваними |
| місцевий | на/в обезжи́рюваному, обезжи́рюванім | на/в обезжи́рюваній | на/в обезжи́рюваному, обезжи́рюванім | на/в обезжи́рюваних |
