| обезплі́днювання – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | обезплі́днювання | |
| родовий | обезплі́днювання | |
| давальний | обезплі́днюванню | |
| знахідний | обезплі́днювання | |
| орудний | обезплі́днюванням | |
| місцевий | на/в обезплі́днюванні, обезплі́днюванню | |
| кличний | обезплі́днювання* |