| | |
| обкаля́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обкаля́тися, обкаля́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обкаля́ймося, обкаля́ймось |
| 2 особа | обкаля́йся, обкаля́йсь | обкаля́йтеся, обкаля́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обкаля́юся, обкаля́юсь | обкаля́ємося, обкаля́ємось, обкаля́ємся |
| 2 особа | обкаля́єшся | обкаля́єтеся, обкаля́єтесь |
| 3 особа | обкаля́ється | обкаля́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | обкаля́вся, обкаля́всь | обкаля́лися, обкаля́лись |
| жін.р. | обкаля́лася, обкаля́лась |
| сер.р. | обкаля́лося, обкаля́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обкаля́вшись |
