обклада́тися1 – дієслово недоконаного виду | ||
(класти навколо себе; підлягати оподаткуванню) | ||
Інфінітив | обклада́тися, обклада́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | обклада́ймося, обклада́ймось | |
2 особа | обклада́йся, обклада́йсь | обклада́йтеся, обклада́йтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | обклада́тимуся, обклада́тимусь | обклада́тимемося, обклада́тимемось, обклада́тимемся |
2 особа | обклада́тимешся | обклада́тиметеся, обклада́тиметесь |
3 особа | обклада́тиметься | обклада́тимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | обклада́юся, обклада́юсь | обклада́ємося, обклада́ємось, обклада́ємся |
2 особа | обклада́єшся | обклада́єтеся, обклада́єтесь |
3 особа | обклада́ється | обклада́ються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
обклада́ючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | обклада́вся, обклада́всь | обклада́лися, обклада́лись |
жін. р. | обклада́лася, обклада́лась | |
сер. р. | обклада́лося, обклада́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
обклада́вшись |