| обману́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | обману́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обмані́мо, обмані́м | |
| 2 особа | обмани́ | обмані́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обману́ | обманемо́, обмане́м |
| 2 особа | обмане́ш | обманете́ |
| 3 особа | обмане́ | обману́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обману́в | обману́ли |
| жін.р. | обману́ла | |
| сер.р. | обману́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обма́нений, обма́нутий | ||
| Безособова форма | ||
| обма́нено, обма́нуто | ||
| Дієприслівник | ||
| обману́вши | ||