обма́рений – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | обма́рений | обма́рена | обма́рене | обма́рені |
родовий | обма́реного | обма́реної | обма́реного | обма́рених |
давальний | обма́реному | обма́реній | обма́реному | обма́реним |
знахідний | обма́рений, обма́реного | обма́рену | обма́рене | обма́рені, обма́рених |
орудний | обма́реним | обма́реною | обма́реним | обма́реними |
місцевий | на/в обма́реному, обма́ренім | на/в обма́реній | на/в обма́реному, обма́ренім | на/в обма́рених |
[діал.] |