| обме́жений1 – дієприкметник | ||||
| (від: обме”жити) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | обме́жений | обме́жена | обме́жене | обме́жені |
| родовий | обме́женого | обме́женої | обме́женого | обме́жених |
| давальний | обме́женому | обме́женій | обме́женому | обме́женим |
| знахідний | обме́жений, обме́женого | обме́жену | обме́жене | обме́жені, обме́жених |
| орудний | обме́женим | обме́женою | обме́женим | обме́женими |
| місцевий | на/в обме́женому, обме́женім | на/в обме́женій | на/в обме́женому, обме́женім | на/в обме́жених |