| обме́лювати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | обме́лювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обме́люймо | |
| 2 особа | обме́люй | обме́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обме́люватиму | обме́люватимемо, обме́люватимем |
| 2 особа | обме́люватимеш | обме́люватимете |
| 3 особа | обме́люватиме | обме́люватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обме́люю | обме́люємо, обме́люєм |
| 2 особа | обме́люєш | обме́люєте |
| 3 особа | обме́лює | обме́люють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обме́люючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обме́лював | обме́лювали |
| жін. р. | обме́лювала | |
| сер. р. | обме́лювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обме́лювавши | ||