| обмо́чувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | обмо́чувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обмо́чуймо | |
| 2 особа | обмо́чуй | обмо́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обмо́чуватиму | обмо́чуватимемо, обмо́чуватимем |
| 2 особа | обмо́чуватимеш | обмо́чуватимете |
| 3 особа | обмо́чуватиме | обмо́чуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обмо́чую | обмо́чуємо, обмо́чуєм |
| 2 особа | обмо́чуєш | обмо́чуєте |
| 3 особа | обмо́чує | обмо́чують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обмо́чуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обмо́чував | обмо́чували |
| жін. р. | обмо́чувала | |
| сер. р. | обмо́чувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обмо́чуваний | ||
| Безособова форма | ||
| обмо́чувано | ||
| Дієприслівник | ||
| обмо́чувавши | ||