| обмізко́вувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | обмізко́вувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обмізко́вуймо | |
| 2 особа | обмізко́вуй | обмізко́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обмізко́вуватиму | обмізко́вуватимемо, обмізко́вуватимем |
| 2 особа | обмізко́вуватимеш | обмізко́вуватимете |
| 3 особа | обмізко́вуватиме | обмізко́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обмізко́вую | обмізко́вуємо, обмізко́вуєм |
| 2 особа | обмізко́вуєш | обмізко́вуєте |
| 3 особа | обмізко́вує | обмізко́вують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обмізко́вуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обмізко́вував | обмізко́вували |
| жін. р. | обмізко́вувала | |
| сер. р. | обмізко́вувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обмізко́вуваний | ||
| Безособова форма | ||
| обмізко́вувано | ||
| Дієприслівник | ||
| обмізко́вувавши | ||