| обміркува́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | обміркува́тися, обміркува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обмірку́ймося, обмірку́ймось | |
| 2 особа | обмірку́йся, обмірку́йсь | обмірку́йтеся, обмірку́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обмірку́юся, обмірку́юсь | обмірку́ємося, обмірку́ємось, обмірку́ємся |
| 2 особа | обмірку́єшся | обмірку́єтеся, обмірку́єтесь |
| 3 особа | обмірку́ється | обмірку́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обміркува́вся, обміркува́всь | обміркува́лися, обміркува́лись |
| жін.р. | обміркува́лася, обміркува́лась | |
| сер.р. | обміркува́лося, обміркува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обміркува́вшись | ||