| обнишпо́рюваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | обнишпо́рюваний | обнишпо́рювана | обнишпо́рюване | обнишпо́рювані |
| родовий | обнишпо́рюваного | обнишпо́рюваної | обнишпо́рюваного | обнишпо́рюваних |
| давальний | обнишпо́рюваному | обнишпо́рюваній | обнишпо́рюваному | обнишпо́рюваним |
| знахідний | обнишпо́рюваний, обнишпо́рюваного | обнишпо́рювану | обнишпо́рюване | обнишпо́рювані, обнишпо́рюваних |
| орудний | обнишпо́рюваним | обнишпо́рюваною | обнишпо́рюваним | обнишпо́рюваними |
| місцевий | на/в обнишпо́рюваному, обнишпо́рюванім | на/в обнишпо́рюваній | на/в обнишпо́рюваному, обнишпо́рюванім | на/в обнишпо́рюваних |