| обні́мчуватися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | обні́мчуватися, обні́мчуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обні́мчуймося, обні́мчуймось | |
| 2 особа | обні́мчуйся, обні́мчуйсь | обні́мчуйтеся, обні́мчуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обні́мчуватимуся, обні́мчуватимусь | обні́мчуватимемося, обні́мчуватимемось, обні́мчуватимемся |
| 2 особа | обні́мчуватимешся | обні́мчуватиметеся, обні́мчуватиметесь |
| 3 особа | обні́мчуватиметься | обні́мчуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обні́мчуюся, обні́мчуюсь | обні́мчуємося, обні́мчуємось, обні́мчуємся |
| 2 особа | обні́мчуєшся | обні́мчуєтеся, обні́мчуєтесь |
| 3 особа | обні́мчується | обні́мчуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обні́мчуючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обні́мчувався, обні́мчувавсь | обні́мчувалися, обні́мчувались |
| жін. р. | обні́мчувалася, обні́мчувалась | |
| сер. р. | обні́мчувалося, обні́мчувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обні́мчувавшись | ||