| | |
| обні́мчуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обні́мчуватися, обні́мчуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обні́мчуймося, обні́мчуймось |
| 2 особа | обні́мчуйся, обні́мчуйсь | обні́мчуйтеся, обні́мчуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обні́мчуватимуся, обні́мчуватимусь | обні́мчуватимемося, обні́мчуватимемось, обні́мчуватимемся |
| 2 особа | обні́мчуватимешся | обні́мчуватиметеся, обні́мчуватиметесь |
| 3 особа | обні́мчуватиметься | обні́мчуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обні́мчуюся, обні́мчуюсь | обні́мчуємося, обні́мчуємось, обні́мчуємся |
| 2 особа | обні́мчуєшся | обні́мчуєтеся, обні́мчуєтесь |
| 3 особа | обні́мчується | обні́мчуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обні́мчуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обні́мчувався, обні́мчувавсь | обні́мчувалися, обні́мчувались |
| жін. р. | обні́мчувалася, обні́мчувалась |
| сер. р. | обні́мчувалося, обні́мчувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обні́мчувавшись |
